КАТАНА. ІСТОРІЯ ЯПОНСЬКИХ МЕЧІВ

Катана – японський палашеподібний односічний меч. Історично, один з різновидів традиційних японських мечів (яп. 日本刀), що використовувався самураями феодальної Японії. Історія появи катани сягає корінням у період Хейан (794-1185 рр.), коли воїни-самураї стали основною військовою силою Японії.

 

Катана характеризується за її відмінними ознаками: заокруглена, тонка, з одностороннім лезом та округлою чи квадратною гардою, та довгим руків'ям для дворучної хватки.

 

Також в Музеї УМСФ можна побачити інші різновиди мечів, що були основним видом зброї закордонних  країн в різні епохи їх існування.